- напрям руху
- направле́ние движе́ния
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
напрям руху
Смотреть что такое "напрям руху" в других словарях:
напрям — 1) (простір, куди спрямовано певну дію, рух / де перебуває хто н., міститься що н.), напрямок; бік, сторона (напрям / місцевість, що лежить у цьому напрямі) 2) (лінія руху кого / чого н.), напрямок, керунок; курс (лінія руху судна, літака тощо);… … Словник синонімів української мови
напрям — у, ч. 1) Лінія руху або лінія розміщення кого , чого небудь. 2) Шлях діяльності, розвитку кого , чого небудь; спрямованість якоїсь дії, явища. || Спрямованість думок, інтересів. 3) Суспільна, наукова, літературна і т. ін. школа, течія,… … Український тлумачний словник
шлях — у, ч. 1) Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога. || у сполуч. зі сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. || також у сполуч. зі сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким… … Український тлумачний словник
зворотний — а, е. 1) Який спрямований або веде назад до вихідного пункту (про дорогу, шлях, курс, рейс і т. ін.). || Який приводить що небудь до вихідного або початкового стану. •• Зворо/тна адре/са адреса того, хто надсилає листа, повідомлення і т. ін.… … Український тлумачний словник
курс — у, ч. 1) Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.). 2) перен. Основна настанова, напрям (у політиці). 3) Систематичний виклад основ якої небудь науки чи її частини у вищій школі, а також підручник, що являє собою такий виклад. 4) Закінчений цикл … Український тлумачний словник
переводити — I перев одити джу, диш, недок., перевести/, веду/, веде/ш; мин. ч. переві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) на (через) що і без додатка.Ведучи або супроводжуючи кого небудь, переправляти, допомагати перейти через щось, на протилежний бік чогось.… … Український тлумачний словник
правий — I а, е. 1) Розташований на тому боці тіла, що протилежний лівому. || Напрям, який відповідає руці, протилежній до лівої. || Розташований з протилежного боку, якщо стояти обличчям у напрямі руху (річки тощо). || у знач. ім. пра/ва, вої, ж. Права… … Український тлумачний словник
азимут — а, ч. 1) астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку й спостережуване світило (або предмет). 2) військ. Кут, який утворюється заданим напрямом руху й напрямом на північ. ||… … Український тлумачний словник
забирати — а/ю, а/єш, недок., забра/ти, беру/, бере/ш, док. 1) перех.Брати що небудь собі, із собою. || Схопивши, охопивши рукою (руками або яким небудь знаряддям), брати щось. || Витягати, висмоктувати з чого небудь. 2) перех. Вести, везти кого небудь із… … Український тлумачний словник
побігти — біжу/, біжи/ш, док. 1) Почати бігти в якому небудь напрямку. || розм. Швидко, спішно піти, сходити куди небудь з якоюсь метою. || Почати тікати, відступати. 2) перен. Почати швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому небудь напрямку. ||… … Український тлумачний словник
бігати — аю, аєш, недок. 1) Швидко пересуватися на ногах у різних напрямках. || перен. Поспішно ходити, маючи яку небудь роботу, який небудь клопіт; метушитися. || Мати звичку пересуватися бігом. || до кого чого, куди, перен. Часто відвідувати кого , що… … Український тлумачний словник
